- труджений
- —————————————————————————————тру́дженийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
труджений — а, е, розм. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до трудити 1); натруджений (у 1 знач.). 2) у знач. прикм. Здобутий працею; трудовий. Труджені гроші. || Сповнений праці … Український тлумачний словник
трудящий — 1) (який багато працює й живе зі своєї праці), трудовий, труджений 2) ім. (той, хто живе зі своєї праці), трудівник, трудар … Словник синонімів української мови